Розвинуте садівництво здавна було однією з особливостей с. Неслухів. Його основи було закладено в селі на маєтку графа Дідушицького (граф Тадеуш Северин, одружившись із Анною Дідушицькою взяв її прізвище). Ще в часи входження Галичини до складу Австро-Угорської імперії, а пізніше — до складу Польщі, тут вирощували саджанці плодових дерев, троянди, які розповсюджувалися в країни Західної Європи.

Великим сподвижником садівництва в с. Неслухів був агроном графа Дідушицького Іван Новосад. Під його керівництвом була закладена так звана «шкілка», в якій вирощували саджанці плодових дерев та кущів. Отже, в селі вже була добра основа для формування розвиненого центру садівництва.

29 червня 1959 року в селі Неслухів, на базі колишнього плодорозсадника графа Дідушицького, згідно з наказом № 133, було засновано Львівську Дослідну Станцію Садівництва УААН. Вона була підпорядкована Інституту Садівництва Української Національної академії аграрних наук. Адміністративний корпус установи розмістився у палаці родини Дідушицьких. Станом на 1959 рік станція розміщувалася на території розміром 107 га.

До 1970х років господарство станції не було дуже розвиненим, що виражалося в відсутності якісної сільсько-господарської техніки та стабільних високих врожаїв. У 1972 році на станції було створено маточник кущових ягідників. Площа насаджень суниць у маточнику на 1972 рік становила 10 га. У цьому ж році на ньому висаджено 1 млн розсади. З поступовим збільшенням кожного року пізніше кількість розсади становила близько 10 мільйонів одиниць. До початку вісімдесятих років площа маточника поступово зросла до 20 га.

Вісімдесяті роки стали періодом найбільшого розвитку Львівської дослідної станції садівництва. Станція підтримувала зв'язки з селекціонерами з Англії, Франції, скандинавських країн. Сюди часто приїжджали за садивним матеріалом і досвідом.

На початку вісімдесятих площа маточника зросла до 20 гектарів. За рік збирали 600–700 т. ягід. В першій половині десятиліття В особливо пікові моменти збирали близько 50 т. ягід в день.

На зборі суниць щодня працювало від 2 до 2,5 тисячі людей, які прибували з різних населених пунктів. За роботу приїжджі брали натурою — ягодами. В Неслухів на практику часто прибували студенти аграрних навчальних закладів.

На Львівській дослідній станції садівництва розроблено технологію механізованого збирання врожаю смородини чорної, технологію механізованого садіння суниць.

Спеціалісти станції майже в два рази скоротили складний шлях селекції і впровадження сортів, розробили методику одержання безвірусного садивного матеріалу, технологію вирощування інтенсивних садів в умовах регіону.

Науковці станції проводили республіканські і всесоюзні наради, на яких розглядали питання, які стосувалися малопоширених культур. Зокрема всесоюзна нарада відбулася тут у 1989 році.